Всего найдено: 23
  • ПРЕДИСЛОВИЕ
    Для подготовки ветеринарного врача по дисциплине «Внутренние незаразные болезни» необходимо, чтобы студент получил теоретические и практические знания по общей и частной профилактике, общей терапии, терапевтической технике, физиотерапии, этиологии, патогенезу, патологоанатомическим изменениям, симптоматике, течению, диагностике и дифференциальной диагностике, лечению и разработке мер профилактики конкретных болезней неинфекционной этиологии . Овладеть современным клиническим мышлением, в том
  • Современное состояние инфраструктуры Российского рынка труда. Перспективы трудоустройства молодых специалистов АПК
    Округина Д.А. Научный руководитель: к.б.н., Т.И. Юшкевич ФГОУ ВПО «Иркутская государственная сельскохозяйственная академия», г. Иркутск Последнее десятилетие в нашей стране смело можно назвать «временем перемен». Перемены в сфере экономики, являющиеся закономерным следствием проводимых реформ, кардинальным образом меняют рынок труда. Не востребованными остаются специалисты, подготовленные для работы в АПК. Работа направлена на повышение конкурентоспособности на рынке труда подготов­ленных в
  • Выращивание молочного скота в условиях жаркого климата
    Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук 06.02.04- - частная зоотехния; технология производства продуктов животноводства. Душанбе - 1982 1.Введение 6 2.Проблема управления постэмбриональным развитием молочного скота 13 2.1. Общие закономерности онтогенеза 13 2.2. Влияние условий кормления молодняка молочного скота на его рост, развитие, последующую продуктивность и обменные процессы в организме 21 2.3. Влияние высокой температуры внешней среды
  • Взаємна допомога між національними адміністраціями
    Приймаючи до уваги чітке функціонування загальної сільськогосподарської політики і загального ринку для сільськогосподарських продуктів, а також скасування ветеринарного контролю на кордонах з метою удосконалення внутрішнього ринку для продуктів, що підлягають такому контролю, стало необхідним зміцнити співробітництво між органами, відповідальними за застосування ветеринарних і зоотехнічних правил в кожній Державі—члені. Директивою Ради 89/608/ЕЕС від 21 листопада 1989 про взаємну допомогу між
  • Система ANIMO
    Правові засади функціонування системи ANIMO було закладено у частині 1 статті 20 Директиви 90/425/ЄЕС від 26 червня 1990 року стосовно ветеринарних і зоотехнічних перевірок, що застосовують у торгівлі певними живими тваринами та товарами в межах Співтовариства з огляду на завершення формування внутрішнього ринку. Відповідно до її положень Комісія впроваджує комп’ютеризовану систему, що зв’язує ветеринарні органи, з огляду, зокрема, на сприяння обміну інформацією між компетентними органами
  • Стаття 120. Службові жилі приміщення у будинках, що належать колгоспам
    У будинках, що належать колгоспам, включення жилих приміщень до числа службових (у тому числі і в будинках, заселених до введення в дію Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік) і встановлення переліку категорій працівників, яким можуть надаватися такі приміщення, провадяться за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Коментована стаття є аналогічною ч.
  • 106. Правове регулювання селекційної та племінної діяльності.
    Відповідно да ЗУ «Про племінну справу у тваринництві» племінна справа - система зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин; племінні (генетичні) ресурси - тварини, сперма, ембріони, яйцеклітини, які мають племінну (генетичну) цінність. Об'єктами племінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі та кролі, яких розводять з метою
  • ТЕРМИНЫ И ПОНЯТИЯ, УПОТРЕБЛЯЕМЫЕ В СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЙ ЭКОЛОГИИ
    Будучи молодой отраслью знания, экология вобрала в себя много терминов и понятий «старых» наук. В сельскохозяйственной экологии употребляют термины не только экологические. Очень часто возникает необходимость использовать в ней термины и понятия агрономии, зоотехнии, ветеринарии, медицины и других наук. В предлагаемом кратком словаре изложен перечень терминов и понятий, наиболее часто употребляемых в сельскохозяйственной экологии. Следует подчеркнуть, что некоторые специальные термины подробно
  • Ветеринария
    (от лат. veteri-narius—ухаживающий за скотом, леча-щий скот), система наук, изучающих болезни животных, а также область прак- тич. деятельности, направленная на их лечение и предупреждение. Древнейшие сведения о лечении животных относятся к 4-му тыс. до н. э.; возникновение профессии ветеринара на Руси — к го— 13 вв. Становление В. связано с развитием медицины, биологии, химии, физики и др. наук. В. объединяет анатомию и физиологию животных, эпизоотологию, паразитологию, вет. санитарию,
  • Зоология
    (от греч. zoon—животное и logos—слово, учение), наука о животных; один из основных разделов биологии. Изучает видовое многообразие животных (систематика), их строение (анатомия), особенности жизнедеятельности (физиология), взаимоотношение со средой обитания и между собой (экология), особенности поведения (зоопсихология и этология) и др. Раздел 3., изучающий птиц, наз. орнитологией, рыб—ихтиологией. 3. связана с др. биол. науками, медициной, ветеринарией, зоотехнией, с производств, деятельностью
  • с) Арабы.
    Во все времена арабы отличались своей любовью к лошади, и страна их для феодальной Европы была рассадником ратных коней. Арабы равным образом имели склонность к ветеринарии, и эта склонность их была так хорошо известна, — о чем узнаем из различных документов, — что в течении XII и XIII веков во Франции ветеринарами назначались сарацины.1 Были ли восточные знания по одонтологии более распространены, чем таковые же народов европейских? До XII века кажется, что нет; мы обладаем книгой,
  •   ВВЕДЕНИЕ 
      В медицине и ветеринарии широко используются многочисленные общие клинические, гематологические, биохимические, биофизические, химикотоксикологические и другие методы исследования крови, мочи, молока, содержимого рубца, желудка, кишечника, печени, почек и т. д. Без этих методов немыслимы оценка состояния обмена веществ, функций отдельных органов и систем, постановка диагноза, контроль за эффективностью лечения. Использование унифицированных методов также необходимо при выполнении научных
  • СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
    1.Ибрагимов А. и др. Тр. ВСХИЗО, М. 1979, В., 159 :52. 2.Коровин Р.Н. Аденовирусные инфекции. М. Колос. 1982 :112. З.Носач Л.Н. и др. Киев., Наук думка, 1982 :124. 4.Сергеев В.А. и др. Основы проф. бол. птиц. 1989 :75. 5.Стойков Д. и др. Н. тр. Высш. Инст. зоотехн. вет. мед. Стара Загора. София, 1989, 33, 2 :297. б.Сюрин В.Н. и др. Частн. вет. вирус., М. Колос. 1979. 7.СюринВ.Н. и др. Вет. вирусология. М. Агропромиздат, 1991. 8.Фомина Н.В. Аденовир. инф. животн., М., Колос, 1995. 9.Adair В.М.
  • 3.2. Совместное действие экологических факторов
    Экологические факторы обычно действуют не поодиночке, а целым комплексом. Действие одного какого-либо фактора зависит от уровня других. Сочетание с разными факторами оказывает заметное влияние на проявление оптимума в свойствах организма и на пределах их существования. Действие одного фактора не заменяется действием другого. Однако при комплексном воздействии среды часто можно видеть «эффект замещения», который проявляется в сходстве результатов воздействия разных факторов. Так, свет не может
  • ЭПИДЕРМАЛЬНЫЕ АЛЛЕРГЕНЫ
    Эти аллергены могут входить в состав домашней пыли и иметь само­стоятельное значение в развитии клинической картины аллергических заболеваний. К ним относятся: перхоть человека, лошади, свиньи; шерсть собаки, кошки, кролика, морской свинки, мыши, овцы, козы и т. д. Особенно важен вопрос об аллергии к эпидермальным аллергенам для лиц, постоянно работающих с животными и птицами, зоотехни­ков, работников вивария, лаборантов и научных работников, имею­щих постоянный контакт с животными, и др.
  • ВВЕДЕНИЕ
    Специалистам ветеринарной медицины и зоотехнии необходимы знания по основным физиологическим параметрам функции различных органов и систем организма, по химико-морфологическому составу ряда биологических жидкостей животных. В памяти длительное время хранить эту обширную информацию специалистам трудно, а в учебной и научной литературе она разбросана по многим источникам, которых в сельских условиях практически нет. Это и побудило нас к изданию небольшого справочника, в котором был бы
  • СИСТЕМА ОРГАНОВ ПРОИЗВОЛЬНОГО ДВИЖЕНИЯ
    Система органов произвольного движения формирует внешний облик тела животного и состоит из скелета и мышц. Этой системой обеспечиваются передвижение животного, захват и пережевывание пищи, акты вдоха и выдоха, движение глазного яблока, век, ушей и хвоста. Она имеет огромное практическое значение в зоотехнии, так как органы этой системы составляют основу учения об экстерьере сельскохозяйственных животных. Кроме того, мышцы являются основной частью наиболее ценного продукта питания человека —
  • ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАННЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ
    Під час складання планів ветеринарних заходів спеціалістам необ­хідно дотримуватися таких принципів, як єдність, комплексність, де­мократичність, виділення провідної (ведучої) ланки. Єдність планів передбачає обов’язковість єдиного планування ве­теринарних заходів на відповідній території незалежно від відомчого підпорядкування господарств, комплексів та інших підприємств. Складаючи план, необхідно суворо керуватись діючими інструкціями та наданими методичними вказівками. Комплексність
  • § 1. Поняття та види сільськогосподарських кооперативів
    Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність широкого використання кооперативної форми організації праці в аграрному секторі економіки. Історичний досвід розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні, економічно розвинутих країнах, засвідчує, що саме кооператив, — основна мета якого — обслуговувати основну діяльність членів сільськогосподарських кооперативів, може забезпечити їм реальний доступ до фінансових і матеріальних засобів. Він може й повинен стати зв'язуючою ланкою між
  • § 3. Правове регулювання племінної справи у тваринництві
    Згідно зі ст. 1 Закону України від 15 грудня 1993 р. "Про племінну справу у тваринництві" (в редакції Закону від 21 грудня 1999 р.) племінна справа — це система зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин. її правове регулювання зумовлене потребою забезпечення породної чистоти вітчизняного тваринництва і виведення нових високопродуктивних порід тварин. Одержані селекційним шляхом породи сільськогосподарських
  • Правове становище сільськогосподарських кооперативів.
    Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність широкого використання кооперативної форми організації праці в аграрному секторі економіки. Історичний досвід розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні, економічно розвинутих країнах, засвідчує, що саме кооператив, — основна мета якого — обслуговувати основну діяльність членів сільськогосподарських кооперативів, може забезпечити їм реальний доступ до фінансових і матеріальних засобів. Він може й повинен стати зв’язуючою ланкою між
1 2